Дана практика виконується в положенні лежачі або напівлежачі.
І починається з того,
Що ми звертаємо нашу вагу на актуальні відчуття при контакті та опорі,
Коли ми лежимо,
Помічаючи,
Де відбувається контакт тіла,
Як розподіляється вага нашого тіла на підлозі,
Ліжку або крісля.
Прислухаючись до свого тіла,
Давайте відчуємо стопи,
Ноги,
Стерна,
Відчуваючи нижню та верхню частину тулуба,
Руки,
Плечі та голову.
І коли будемо готові,
Усвідомлюємо подих і присутнє фізичне відчуття.
Чуваємо кожен вдих,
Видих.
Дозволяємо диханню бути таким,
Яким воно є.
Не намагаємось змінити чи регулювати його.
Даємо можливість йому протікати легко і природньо,
У своєму власному темпі,
Знаючи те,
Що зараз ми дихаємо просто ідеально.
Нам нічого не треба робити.
Просто дозволяємо цьому почуттю бути завершеним,
Цілісним.
Саме в цей момент просто дозволяємо диханню бути нашим диханням.
І поки ми тут відпочиваємо у диханні,
Дозволимо нашому внутрішньому погляду сформувати картинку озера.
Великого або маленького.
Сама планета утримує його у своєму резервуарі.
В внутрішньому погляді і в серці нічого немає.
Вода любить плавати в тихих місцях.
Вона шукає свій власний рівень.
Просить,
Щоб її утримували у собі,
Зберігали.
Дозволяємо цьому малюнку ставати більш сфокусованим.
Навіть якщо не вдається його візуалізувати,
Дозволяємо собі відчути це озеро і відчути його присутність.
Та озеро,
До якого ми закликаємо,
Може бути глибоким або дрібним.
Блакитним або зеленим.
Мутним або кристально чистим.
Вітру немає,
Поверхня гладка,
Як дзеркало.
Вона відображає дерева,
Скелі,
Небо та хмари.
Містить в собі все,
Що моментно.
Може з'явитися вітер і піднятися хвилі.
Через що відображення спотвориться і зникне.
Але потім сонячне світло може заіскритися на водяній поверхні і потанцювати на хвилях,
Граючи з мерехтливими діамантами.
Та коли приходить ніч на озері,
Настає час для танцю місяця.
Або якщо поверхня гладка,
Місяць відбивається разом із смугою дерев та з різними тіннями.
Зимку озеро може замерзнути.
Але не дивлячись на це,
Середнє озеро життя буде бити ключем.
Поки ми тут відпочиваємо і дихаємо,
Створюємо картинку озера в нашому внутрішньому погляді та дозволимо собі,
Коли будемо готові,
Перенести її повністю всередину себе.
Так,
Щоб ми злилися з озером,
Стали одним цілим.
Так,
Щоб вся наша енергія в даний момент утримувалася в усвідомленості з відкритістю та співчуттям до себе.
Так само,
Як вода в озері утримується приймаючим резервуаром самої землі.
Дихаємо,
Дихаємо як озеро,
Відчуваємо його масу як своє тіло,
Дозволяючи нашому розуму і серцю бути відкритим і сприйнятливим від моменту до моменту.
Відображати все,
Що приходить,
Або бути прозорим до самого дна.
Випробуємо моменти абсолютно спокою,
Коли віддзеркалення та вода абсолютно прозорі.
І,
Можливо,
Моменти,
Коли поверхня стурбована,
Неспокійна,
Збаламучена,
Відображення та глибина втрачені на мить.
Хоча все це відбувається,
Коли ми лежимо,
Ми просто спостерігаємо за грою різних енергій у нашому власному розумі та серці,
За швидкоплинними думками та відчуттями,
Імпульсами та реакціями,
Які приходять і йдуть,
Як кола на воді чи хвиля,
Відзначаючи їхній вплив.
Ми з ними пов'язані,
Так само,
Як ми пов'язані з відчуттями різних енергій,
Що змінюються,
Які грають на озері з вітром,
Хвилями,
Зі світлом,
З тіннями і відображеннями,
Квітами і запахами,
Помічаємо вплив наших думок та почуттів.
Вони турбують поверхню та ясність розумового озера.
Чи не так?
Вони каламутять воду?
Нам із цим нормально?
Чи не є кола на воді та хвиляста поверхня частиною озера?
Чи можливо отожнювати себе не тільки з поверхню нашого озера,
Але з усім озером цілком?
Так,
Щоб ми стали спокійними не тільки на поверхні,
А й під нею,
Що в більшості випадків лише м'які натягна хвиля,
Навіть якщо поверхня мінлива і неспокійна.
Таким же чином,
Як і в нашій медитативній практиці,
Так і в повсякденному життя.
Чи можемо ми бути в контакті не тільки з постійно мінливим контентом та інтенсивністю наших думок і почуттів,
Але й з величезним непохитним джерелом самої усвідомленності,
Яка мешкає під поверхнею нашого розуму?
Озеро може навчити нас,
Нагадати нам про озеро всередині нас.
Якщо ми знайдемо цю картинку цінною,
Ми можемо використовувати її час від часу,
Щоб захлебитись і збагатити нашу практику медитації.
Ми також можемо звертатися до зображення озера,
Щоб воно давало нам сили і спрямовувало на наші дії у мрію того,
Як ми проживаємо кожен день.
Несучи це величезне джерело усвідомленості в своєму серці,
Ми можемо побути зараз озером у тиші,
Підтверджуючи нашу здатність утримувати в нашій усвідомленості прямо зараз всі наші якості розуму і тіла,
Також як утримує озеро,
Що відображає сонце,
Місяць,
Зірки,
Небо,
Птахів і світло,
Обласкане повітрям та вітром,
Які створюють і виділяють його сяйву,
Його енергію,
Його потенціал від момента до моменту.
Продовжуємо утримувати медітацію озера самостійно в тиші від моменту до моменту,
Будучи озером зі своїми бурями і хвилинними спокою.
