Вітаю вас на наш тутісна практику медитації відновлення уваги з тілом та проявлення любові в серці.
Ця базова практика направлена на розслаблення та спостереження за тишею і вона має глибокий трансформаційний ефект.
І зараз ми знаходимо саме зручне положення для нашого тіла,
Так,
Щоб вам було комфортно і ваша спина була рівною.
Краще десь біля опори,
Ноги можуть бути випрямлені,
Або якщо є навик і тіло дозволяє в позі лотоса,
Хоча це зараз не має ніякого значення.
А якщо хочете максимального розслаблення,
Можна і лягти.
Головне,
Щоб ви могли відмічати те,
Що я говорю,
І не заснути.
Руки можна положити на стегну або одна на одну біля тазу.
Дайте собі можливість відчути тіло,
Більш повно погрозитися в нього увагою,
Зробити глибокий вдох,
Витягнутися вверх,
А з видухом прикриваємо очі.
І ось тут відмітте контакт тіла з опорою під собою.
Відчуйте його вагу і тиск на опору.
А тепер відмітте,
Як змінюється ваше відчуття,
Як тільки ви усвідомили і відчули контакт тіла з опорою.
Відмітте свій таз і поперек,
Наскільки вони зараз розслаблені.
Направте увагу в грудну клітку,
В шию і в голову.
І відчуйте,
Наскільки на одній вертикальній лінії розміщені ці сегменти вашого тіла – таз,
Грудна клітка,
Шия і голова.
Уявно потягніть себе за центр голови вверх.
Випряміть це тіло,
Вирівняйтесь відносно вертикальної осі вашого тіла.
З видухом можна розслабитись і ще більше.
І зараз направте свою вагу в нижню щелепу.
Розслабте її.
Дозвольте щелепі провиснути під своєю вагою з наступним видихом.
А тепер розслабте і відпустіть все напруження в області лобу,
Очей.
Розслабте ліву і праву щоку та губи.
Намагаємося увагою спостерігати за всіма новими відчуттями в нашому тілі,
Відмічати,
Що змінюється.
Як посилюється відчуття тиші і спокою.
Спостерігайте за тим,
Як з кожним вдохом і видихом наше тіло дорозслабляється і ще більше прижимається до опори та стає важчим.
Глибоке і плавно вдихніть,
Відчуйте,
Як надувається ваш живіт.
Хребет за хребцем витягується весь корпус від тазу до верхівки голови.
А з видихом повітря покидає весь об'єм нашого тіла.
Передня стінка жовта розслабляється,
Відпустить живіт.
Сконцентруйтесь на колокутиків носа і спостерігайте за тим,
Як ми втягуємо повітря.
Куди хвиля вдоху далі доходить наше тіло?
Можливо в шию,
Плечі,
Руки?
Чи відчуваєте ви хвилю дихання в ногах?
Це може проживатися у вигляді легкого натягування та посилення вібрації.
А як би у вас відчувалось таке дихання,
Коли повітря на вдохові розходиться в усі сторони і заповнює ваш об'єм тіла?
Від кінчиків пальців рук до стоп.
А на видоху відмічаємо,
Як повітря покидає весь об'єм нашого тіла і наступає більше тиші в паузі після видоху.
Разом з тим трішки уваги охопіть і відчуття опори,
Та продовжуйте спостерігати за диханням.
І віднійте свій новий стан наростаючої тиші і спокою.
Як уповільняється дихання,
Як тільки ми за ним спостерігаємо,
Як тільки в ньому присутня наша увага,
Наскільки менше думок стає в голові.
А сама увага стає більш концентрованою на теперішніх процесах,
Які ми проживаємо в нашому тілі.
Плавно вдихніть і відчуйте,
Як хвиля дихання розправляє ваш живіт і можливо йде далі.
Яка пауза виникає на вдохові?
Як після цього проходить видох?
Ваше тіло розслабляється і ще більше віддає вагу в опору?
І яка пауза з'являється на видохові?
Продовжуємо спостерігати за своїм диханням і не втручаємося на цей процес.
Відчуйте,
Як з кожним наступним видохом ви іще більше дорослабляєтесь.
А якщо в тілі виникають якісь дискомфортні відчуття,
Пробуємо спостерігати за ними і з видохом,
Наче довід пустити їх.
Дорослабите.
Якщо виникають якісь думки,
Добре,
Подякайте собі,
Що змогли їх помітити.
І знову легко вперниться увагу на дихання,
Яким воно зараз є,
Ніяким чином не втручаючись в цей процес,
А тільки безоцінно спостерігаючи.
Назвайте собі відчути вагу рук на ногах або на опорі,
Якщо ви лежите.
Як права і ліва рука віддають свою вагу в опору?
Наскільки при цьому ваші плечі розслаблені і як вони звисають під вагою рук,
Відмітьте це.
Направте свою увагу в ліву і праву ногу.
Яка нога зараз є більше розслаблена?
Права чи ліва?
Просто спостерігайте за тим,
Що є.
Добре.
Знову зверніть увагу на свої руки.
Яка рука,
Права чи ліва,
Є більше розслабленою?
І відмітте той факт,
Що як тільки ви починаєте спостерігати за цим процесом,
Переводити свою увагу в певне місце,
Воно починає іще більше розслаблятися,
А напруження розпливається і зникає,
Наче розчиняється.
Тепер розслабляємо шию,
Голову і всі м'яза обличчя.
І знову.
Плавно переносимо свою увагу на ноги і пробуємо відстежити,
Яка нога зараз є важчою.
Яка нога більше давить в опору?
Права чи ліва?
Відмітте те,
Що відбувається в даний час з руками.
Яка рука є важчою?
Права чи ліва?
Як з видухом можуть дорозслабитись плечі і руки провиснуть під своєю вагою?
Як з кожним видухом ваші руки стають важчими?
А тепер цілісно охопіть все своє тіло увагою і відмітте,
Як з кожним наступним видухом ваші руки стають більш розслабленими і важкими.
Ноги,
Таз розслаблені і наповнюються важкістю.
Все тіло є розслабленим і важким.
Відмітте той факт,
Що дихання також уповільнилось і розслабилось ще більш,
Ніж було на початку.
Дуже добре.
Продовжуємо далі спостерігати і відчуйте,
Яка нога зараз права чи ліва відчувається більш теплою та гарячою?
І в які ноги ви відчуваєте більш проявлену пульсацію і вібрацію?
Та як на видухові та в паузі після видуху ці відчуття стають більш проявленими і посилюються?
Легко перевдіть свою увагу на руки.
В якій руці,
Правій чи лівій,
Ви відчуваєте тепло,
Пульсацію і вібрацію?
В якій руці вони більш проявлені?
Продовжуємо далі і тепер трішечки уваги приділіть диханню.
Як воно розходиться по всьому об'ємі тіла?
І можливо ви навіть відчуваєте далі його за межами тіла?
Як фаза вдоху змінюється видихом через певну паузу?
І наступає більше розслаблення і відчуття тепла?
Пульсація і вібрація розчекаються в усьому об'ємі тіла в паузі на видиху.
Таз,
Стерна і ще більше віддають вагу в опору.
Відмічайте ці процеси в собі.
Відмічайте,
Що нового з'явилося у вас?
Що нового є у вашому стані,
Сприйнятті себе?
Наскільки заспокоїлись думки?
Стало повільним дихання?
А ваша увага є повністю сконцентрована на всіх відчуттях в тілі?
І відмітте той факт,
Що зараз тіло може сприйматися як цілісний об'єм,
Що є повністю розслаблений.
Можливо навіть як простір,
В якому присутня тиша,
Спокій і баланс.
Як щось цілісне.
Це може проживатися,
Наче немає окремого вдоху в живіт і в грудну клітку,
А є відчуття дихання в усьому об'ємі тіла.
Дихає кожна його частина.
І ось такі відчуття проявлення дихання можуть проживатися,
Як певний простір,
Об'єм,
Який наповнюється повітрям на вдохові,
Який розтікається разом з пульсацією і вібрацією від центра тіла у весь його об'єм.
І це проживається,
Як певний простір,
Об'єм,
Який наповнюється повітрям на вдохові,
І розтікається разом з пульсацією і вібрацією від центру по всьому тілі.
Це проживається,
Як певний простір,
Об'єм,
Який наповнюється повітрям на вдохові,
Який розтікається разом з пульсацією і вібрацією від центру в увесь об'єм тіла.
Все це можна назвати певним рухом,
Спостережній якого знаходиться наша увага.
Об'єм,
Який зараз усвідомлюємо як набір відчуттів,
Як проявлення життєвих процесів,
Як полем сприйняття,
Яким ми зараз і являємося.
І все,
Що ми зараз проживаємо,
Усвідомлюємо,
Ми відчуваємо в собі.
І нічого тут не придумуйте,
Не намагайтеся описати,
Просто будьте в безоцінничному спостереженні життя,
Що розвивається у вас самих.
Не випускайте зі своєї уваги і дихання.
Знову і знову відмічайте,
Як цей об'єм,
В якому ми себе зараз усвідомлюємо і яким себе сприймаємо,
Наповнюється повітрям на вдохові,
А як з видихом повітря покидає наше тіло.
Це наче хмара відчуттів,
Яка розширяється на вдохові,
А з видихом розтікається,
Розслабляється в безкінечному просторі,
Наповненому повітрям.
В цей час тепло і пульсація як проявлення руху,
І ще більше може наповнювати весь об'єм тіла,
Весь його простір.
І можливо в цьому моменті вже немає чітких границь самого тіла.
Перевірте це.
Відміти чи відчуваєте ви розділення на внутрішній об'єм і зовнішній?
Де зараз ваші границі?
Чи їх просто немає,
Але все ще увага пробує їх знайти?
Тоді відпустіться,
Не шукайте,
Оскільки це нероздільний стан між сприйняттям внутрішнього об'єму і зовнішнього,
В яких присутня наша увага,
Наповненими відчуттями рухом,
Пульсацією і вібрацією.
Дозвольте своїй увазі збалансувати проживання внутрішнього і зовнішнього об'єму.
Дозвольте бути рівномірно як всередині вас,
Так і в просторі назовні.
Спостерігайте,
Як на вдоховій повітря з безкінечності стає нами,
Заповнює об'єм тіла.
Ваша хмара відчуттів розширяється,
А з видихом – це повітря,
Що було в об'ємі нашого тіла.
Його молекули,
Що були в кожній нашій клітинці,
Покидають нас і заповнюють певний простір навколо нас.
В цьому повітрі можуть бути проявлені певні відчуття тіла,
Його тепло,
Пульсація,
Рух.
Просто спостерігайте за цим об'ємом.
І це може відчуватися як продовження нас самих.
І цей новий об'єм,
Повітря,
Яке покидає наше тіло і заповнює певний простір навколо нас,
Може відчуватися як простір продовження нас самих.
Дозвольте своїй увазі побути як назовні в безкінечному просторі повітря,
Так і всередині вашого об'єму,
Який також наповнюється на вдоховій повітря цієї безкінечності.
А з видихом воно покидає наше тіло,
Заповнює певний простір навколо нас,
І ми можемо починати відчувати себе далі як продовження відчуттів в об'ємі,
Який покидає повітря на видихові.
Зараз ваше дихання,
Можливо,
Є дуже повільним,
І ви стаєте просто присутніми у відчуттях свого тіла,
Наче хмари,
Яка пульсує в такт з диханням,
Яка є теплою.
І з дохом ваш простір наповнюється максимально цими відчуттями,
А з видихом ми іще більше розслабляємося в безкінечному просторі повітря,
Яким ми дихаємо.
І цей новий стан можна назвати як усвідомлення себе,
Чистої присутністю уваги,
Яка охоплює полос прийняття нас самих,
Як певного об'єму аж до безкінечності,
Об'єму наповненого живою тишею,
Присутністю уваги в цьому просторі.
Цей стан можна назвати усвідомленістю себе,
Чистої присутністю уваги,
Яка наповнює полос прийняття нас самих,
Як безкінечного об'єму,
Об'єму наповненого живою тишею,
Присутністю уваги в просторі безкінечності,
Якою ви і являєтесь частиною цієї безкінечності.
Можливо,
Ви ще щось можете описати в своєму стані,
Відшукати щось нове?
Запитайте себе,
Що поєднує ці два об'єми,
Що в них спільного?
Чи є проявлена тиша у вашому об'ємі?
І чи є така ж сама тиша в безкінечному об'ємі,
В якому ми себе зараз усвідомлюємо?
А чи є між ними границі?
А випросом завдякається відчуття нероздільної тиші,
Живої тиші,
В якій розвивається реальність,
Тиша,
Яка не має границь,
Розділення на зовнішнє і внутрішнє,
На я і не я,
Коли є єдина жива тиша,
Яку ми відчуваємо в собі аж до горизонту.
Коли два об'єми,
Що наповнені живою тишею,
Нероздільні.
Просто відмітьте це,
Як проживається стан нероздільної тиші всередині вас і назовні.
І тепер можете себе запитати,
Хто або що спостерігає за цими відчуттями?
За тіло?
Чи розум?
Або дещо більше?
В кожного своя відповідь на запитання,
Аналогічної відповіді немає.
І нічого в ніякому разі не описуйте,
Не придумуйте.
Це наче ще глибше усвідомлення себе,
Коли з'являється відчуття живої нероздільної реальності,
Наповненою тишею,
Наче первичний простір,
Де і розвивається все життя.
Просто відмітте,
Звідки починається спостереження за вашими думками,
Відчуттями,
Ваги в тілі,
Сприйняттєю звуки,
Усвідомлення всього цього простору і цієї тиші.
І це знову ж проживається певний стан.
І зараз,
Коли ви сконцентровані на всіх цих відчуттях,
Можете помітити,
Що границь тіла як таких не існує.
Тіло має зовсім інші розміри.
А можливо ви б помітили,
Що є цією безкінечностю відчуттів живої тиші.
І ці відчуття з'являються лише тоді,
Коли ми повністю відпускаємо свою увагу,
Не намагаємося нічого описувати,
А тільки безоціночно спостерігаємо.
В цій тиші можуть бути проявлені відчуття тепла,
Сприйняття опори,
Звуків,
Пульсації і вібрації.
А в центрі вашого тіла живе постійна радість і безкінечна любов,
Що завжди були і є основою вашого життя.
Вони є,
Оскільки зараз нема нічого,
Що може зробити вас нещасливим.
Немає розділення,
Нема звичних програм реагування на світ і оцінювання всього.
Відмітьте для себе,
Де цей центр тіла,
Де ви відчуваєте тепло,
Щастя,
Яке ви хочете дарувати іншим,
Безмежну любов.
І як з потоком повітря ці відчуття посилюються та наповнюють вас.
А з видихом настає все глибше проживання відчуття нероздільної живої тиші,
В якій присутня ваша увага,
Тиші,
Яку ви проживаєте в собі.
Можливо,
І центру ви не знайдете.
В вашим центром буде вся жива тиша.
Побуйте в цьому стані присутності і в безоцінничному його спостереженні.
В стані безкінечного простору тиші,
У свідомості живої енергії,
Нероздільного цілого,
Що проживається в нас,
В присутності в єдиному моменті,
Коли немає секунди до і секунди після,
Коли є проживання всього,
Що розвивається тепер,
Коли нема нічого,
І водночас є тільки Я в єдиному моменті тепер.
Коли це можна описати як все життя,
Що прямо зараз проживається.
Ти є.
Ти є всередині всього,
І все,
Що зараз відбувається,
Є водночас всередині тебе.
І коли нема нічого,
Є просто життя.
І коли це все життя в даний час проявлене в тобі,
І воно є спільне для всіх,
Нероздільне на моє і не моє,
Коли навіть слово «ти» сприймається як все життя,
І навіть в цьому стані вже немає і «ти».
Є просто життя як проживання єдиного моменту у свідомості тепер.
Наша свідомість в безкінечній тиші дозволяє поберути нас в цю цілісність єдиного життя.
Нічого не описуйте,
Нічого в собі не придумуйте,
Ні в якому разі.
Просто спостерігайте за проявленням життя в єдиному моменті тепер.
Будьте тут,
Будьте зараз,
Будьте частиною,
Будьте відчуттям єдиного нероздільного цілісного.
І в цьому стані можемо подякувати собі,
Подякувати всесвіту навколо,
Подякувати Богу,
Творцю,
Енергії життя,
Що дозволили нам бути,
Спостерігати,
Що ми живемо,
Подякувати,
Що ми радіємо,
Що ми маємо кожен день подякувати близьким,
Що наповнюють ваш день радістю і любов'ю,
Подякувати всім,
Всім,
Всім,
Кому ви ще хочете побажати,
І наповнити їхні образи світлом любові з вашого серця.
Через деякий час ви можете повільно і плавно виходити з цього стану,
Трішки уваги приділити на своє дихання і спробувати його посилити,
Відчути,
Як надавається живіт і грудна клітка,
І зробити плавний видих.
Просто спостерігаємо,
Як ми глибше і глибше вдихаємо,
Як ваше тіло більше і більше наповнюється і розправляється на вдоховій,
Як ви хочете потягнутися центром голови і шиєю доверху і з видухом дорозслабитись.
Іще один глибший вдох,
І тепер ми можемо слазти наші руки разом,
Піднести їх до свого серця і подякувати собі,
Подякувати всім навколо.
Добре?
А коли будете відкривати очі,
Спробуйте проявити ту тишу і спокій,
Наповненість якому проживали в просторі,
Якому себе усвідомлювали,
І проявити ці відчуття в простір,
Який ви зараз починаєте бачити.
Зробити погляд панорамним,
І ще раз на рівні ідеї наповнити цей простір тишею і спокоєм.
Спостерігайте за всім,
Що навколо вас.
Відмітте,
Як зараз відчуваєте своє тіло,
Як відчуваєте себе в цьому стані.
Що таке щастя і любов зараз для вас?
Чи є щастя і любов зараз у вашому серці?
Дозвольте їм бути протягом дня,
Іначе світлом серця наповніте інших.
Відмітте для себе ці нові відчуття,
І транслюйте їх протягом дня.
Знайте,
Що ви є цією любов'ю,
Що проявлена зараз у вашому тілі.
Ви і є цими відчуттями в єдиному моменті тепер.
Я вам всім дякую за практику разом.
