Паніка! Що Робити? П'ять Етапів Паніки

"Паніка! Що робити?"
У цьому подкасті ми поговоримо про 5 стадій паніки, які може пережити людина. Заперечення, гнів, торги, депресія, прийняття. Особливо, як кожна зі стадій проявляє себе у довоєнний та воєнний часи. Розглянемо також актуальні способи відпустити панічний стан.

Transcript

Якщо у мене паніка,

Як можна собі зарадити?

Оминувши різні пояснення поняття паніки,

Кожному особисто знайоме це відчуття,

Як фізично,

Так і психологічно.

Перейдімо одразу до конкретних пунктів,

Як можна не те,

Щоб побороти паніку,

Але впоратися з нею.

Кожен з нас відчуває паніку по-різному.

У когось,

Наприклад,

Болить серце,

Чи щемить у грудині,

У когось з'являється неприємне відчуття посередині тіла,

Виникають абдомінальні спазми,

Спазми у животі,

У когось зводить м'язи,

Паралізує тіло і так далі.

Загалом існує п'ять стадій паніки,

Які може пережити людина,

І вони татожні п'яти стадіям проживання горя,

Можливо,

Про які ви чули раніше.

Перша стадія – заперечення,

Друга стадія – гнів,

Далі стадія торгів,

Стадія депресії та стадії прийняття.

В контексті паніки кожній з цих стадій також можна описати дуже цікавим чином.

Наприклад,

Візьмемо довоєнний чи воєнний час.

Отже,

Перша стадія переживання паніки – період заперечення.

Візьмемо приклад стану війни.

Людина чи група людей вважають,

Що війна не стосується конкретно їхніх осіб.

Наприклад,

На першій стадії паніки,

Період заперечення,

Вони думають,

Війна не почнеться точно,

Все буде добре.

Це заперечення.

Або ж нас це не зачепить ніяким чином.

Або ж війна,

Вона взагалі буде точно десь далеко.

Коли людина розуміє,

Що війна все-таки почалась,

Або гарантовано почнеться.

Наступає друга стадія паніки – стадія гніву.

Отже,

Стадія гніву описується так.

Людина може почати ловити себе на таких думках.

Ну добре,

Війна почалась,

Але чому люди,

Які за це відповідальні,

Нічого не роблять?

Чому ми були такими сліпцями?

Чому ми це допустили?

Які ж вони всі дурні?

І тому подібне.

Думаю,

Ми всі мали схожі думки на початку.

Та й певно до сих пір маємо.

Згодом людина усвідомлює,

Що гнів насправді нічого не змінює,

А лише псує як психологічний стан.

Тому що цей гнів не скерований на когось.

Цей гнів виражається у вигляді незадоволення і не перетворюється в якісь конкретні дії.

Як можна змінити ситуацію?

Коли ми не можемо змінити ситуацію,

Відмірні хвилювання,

Якісь скарги на когось,

На щось можуть почати нас руйнувати.

Так само і наші відносини з кимось.

Отже,

Людина розуміє,

Що її емоції гніву власне ніяк не змінюють ситуацію.

Війна почалась,

І вона триває.

Людина переходить до наступної стадії паніки,

Стадії торгів.

Виникає думка,

Що ми неправильно зрозуміли обставини.

Ми всі помилились і не так щось зрозуміли.

І все можна повернути назад.

І ми починаємо змінювати свою поведінку,

Щоб якось задобрити вищі сили,

Якимось чином змінити хід історії.

Починаємо продумувати плани щодо виправлення ситуації.

Та в цілому переходимо до сперечань з реальністю.

Починаємо виправдовувати те,

Що сталося,

Якось пояснювати.

Що,

Власне,

Також можна рахувати власну функцію нашої психіки.

Бажання пояснити все,

Що нас хвилює і що є для нас незрозумілим.

Бажання дати цьому якесь пояснення,

Виправдання.

Не залишати ярлику якоїсь невідомості.

Але в момент розуміння безглуздості власних поривань,

Безглуздості бажання змінити події,

Силою думки,

Ми можемо відчути справді дуже глибокий і бездонний сум,

Через те,

Що ми відчуваємо себе безпорадними.

Так розпочинається період депресії.

Нам здається,

Що все.

Прийшов кінець.

Життя немає сенсу.

Майбутнього для нас більше не існує.

Моя порада.

Не поспішайте проганяти на перший погляд сумні думки.

А краще їм просто дати право на життя.

Прожити ці емоції.

Адже якщо вони виникли,

Вони,

Як кажуть багато розумних людей,

Вони для чогось потрібні.

Включіть аналіз і подивіться,

Для чого вони вам необхідні.

Дозвольте своїм емоціям та почуттям знайти баланс між гнівом,

Тобто збудженням,

Та печалью,

Депресією,

Тобто гальмуванням.

Таким чином ви перейдете до останньої,

Найбільш позитивної і продуктивної стадії для нашої психіки.

П'ятої стадії,

Стадії прийняття.

У цьому періоді вас чекатиме розуміння ситуації,

Усвідомлення її наслідків,

Бачення все ж таки повної картини того,

Що відбувається,

Максимально повної.

Емоційна стабільність,

Але за умови,

Якщо ви дозволили своїм емоціям розігратися,

Але потім заспокоїтеся.

Людина у стадії прийняття може думати наступним чином.

Так,

Війна почалась,

Я ризикую.

Зараз небезпечно діяти,

Так і так.

Визначаєте для себе,

Власне,

Що є для вас безпечним і небезпечним.

Робити те і те,

Щось безпечно робити,

Щось небезпечно,

Також визначаєте для себе.

Але я можу забезпечити себе усім необхідним,

Аби вижити,

Ібо більше допомогти іншим.

Це,

Власне,

Те,

Куди ви можете скерувати свої емоції,

Гніву або печалі.

Але зауважте,

Що такі думки і таке поводження можливо лише за умови прийняття дійсності становища,

Яке відбувається.

Прийняття реальності з усіма її болючими і критичними сторонами.

Прийняття ситуації повністю.

Що робити далі?

Частина друга.

По-перше,

Будь ласка,

Не займайтесь пророцтвами та наліткою,

В які ви не експерти.

Не годуйте себе сподіваннями,

Що,

Наприклад,

Та все скоро закінчиться,

Це буде коротка війна,

Так хтось там десь колись казав,

Якийсь пророк і так далі.

Ми не можемо нічого знати точно.

Це неможливо.

Відомий психолог,

Засновник логотерапії Віктор Франкл,

Перебуваючи колись у концентраційному таборі,

Поділився своїми спостереженнями.

Віктор Франкл казав,

Що першими завжди здавалися ті,

Хто вірив,

Що страждання от-от закінчиться.

З психологічної точки зору можна сказати про таких людей,

Що вони в момент віри в те,

Що війна скоро закінчиться і їх визволять,

Вони мобілізували всі свої життєві ресурси стосовно конкретної дати,

Тобто вони обрали певну дату і очікували її,

Тим самим мобілізувавши повністю свої життєві ресурси.

Вони думали,

Я вийду на свободу щось там через тиждень,

Або ж заспокоювали себе фразою,

Що ще трохи потерпіти і все,

І так далі.

Але проходив тиждень,

Проходив місяць,

А людина не звільнена з полону,

Страждання продовжується і тоді вітальні ресурси починають покидати їй,

І вона занепадає тілесно,

Духовно,

Втрачає сенс подальшої боротьби.

Франкл виділяв також наступну групу людей.

Вони з самого початку були налаштовані негативно стосовно ситуації і своїм песимізмом вбивали себе та оточуючих,

Шкодили своєму психологічному та тілесному здоров'ю.

І,

Звісно,

В такому разі також довго не витримували.

Але Франклу вдалося подолати паніку та вижити саме тому,

Що він входив до певної третії групи людей.

Третя група людей не думали ні надто позитивно,

Ані надто песимістично щодо ситуації.

Такі люди просто концентрувалися виключно на завданнях сьогоднішнього дня.

Вони навіть не дозволяли собі подумки витати в тому,

Чого вони не знають напевне.

Отже,

Звідси вимальовується і перша порада.

Не створюємо собі дат,

Не орієнтуємося на власні прогнози та передбачення.

Зосереджуємося лише на тому,

Які задачі приніс нам сьогоднішній день.

Друга порада – як впоратися з панікою.

Плануємо свої активності,

Намагаємося жити,

Якщо і не як раніше,

То максимально,

Дотримуючись звичного минулого режиму.

Наша психіка,

Вона справді полюбляє стабільність та деяку передбачуваність.

І саме це буде запорукою її здоров'я,

Якщо ми будемо максимально старатися приблизитися хоча б до того режиму,

Який у нас був раніше,

За допомогою якого ми жили та відчували себе щасливими.

Рада номер три – мобілізуйтеся.

Тобто замість розмноження паразитичних ідей,

Страхів,

Паніки,

Краще подумайте,

Що ви будете їсти впродовж тижня.

Чи вистачає у вас вдома банально води?

Що будете робити на випадок відключення світла або води?

Або якщо виникне необхідність просидіти в цьому посховищі всю ніч і наступний ранок?

Чи зібрана у вас на цей випадок тривожна валізка?

Загалом,

Ви знаєте,

Що будь-який наплив емоцій,

Будь-який наплив агресії можна завжди скерувати у продуктивне русло.

Тобто визначити для себе кроки,

Які ви можете зробити саме зараз.

Тобто визначити для себе можливості,

Де ви можете реалізувати себе,

Комусь допомогти,

Щоб не відчувати ні паніки,

Ні провини,

Де ви зможете сфокусуватися на якісь діяльності,

Таким чином відволікаючи себе від надмірних переживань і дійсно почати щось змінювати навіть маленькими кроками.

На кінець Віктор Франкл рекомендує,

В моменти невизначеності варто робити те,

Що можете,

І не думати про найгірше.

Це означає,

Що потрібно концентрувати свою увагу на тому,

Що ми можемо досягти,

На досяжному,

А речі,

Які ви не контролюєте,

Відпустити.