Вітаю вас,
Мої дорогі,
На сьогоднішній практиці заземлення.
Ця коротка практика допоможе вам зробити невелику паузу впродовж дня,
Коли ви відчуваєте,
Що у вас забагато думок,
Дуже багато справ,
Ви кудись біжите і вам хочеться трішки зупинитись,
Перепочити і заземлитися.
Отже,
Влаштовуйтеся зручно,
Знаходьте для себе позицію,
В якій ви зможете поставити ваші ступні на якусь тверду і міцну поверхню.
Найкраще це буде поза,
Сидячи на стільці,
Або,
Звичайно,
Ви можете сісти на підлогу.
Влаштуйтесь так,
Щоб ваша спинка була рівною і ви могли плавно витягуватися догори.
Якщо вам хочеться,
То на вдиху можна витягнутися трішки догори,
А з глибоким витихом дозволити плечам розслабитись,
Опуститись.
Якщо вам хочеться,
То можна прикрити повіки і влаштуватися на підлогу.
І запрошую вас зробити глибокий вдих,
Трохи глибший за ті,
Які ви робили до цього.
І повний глибокий видих,
Трішки довший,
Ніж ваш вдих.
Якщо вам хочеться зробити ще один глибокий вдих,
То зробіть його,
Дозвольте собі це,
І відчуйте насолоду від приємного процесу дихання.
Ваше дихання повертається до природного ритму,
І ви почуваєте,
Як ваше дихання відбувається.
Ваше дихання повертається до природного ритму,
І ви можете спробувати відчути ваші ступні,
Як вони всією своєю поверхнею торкаються підлоги,
Відчуйте,
Якою є ця поверхня,
Можливо навіть порухайте пальцями по ній,
Відчуйте,
Як вона твердо і міцно тримає вас.
Спробуйте звернути увагу на те,
Якою є покриття цієї поверхні,
Воно гладеньке,
Чи воно шершаве,
Воно тепле,
Чи можливо прохолодне і свіже.
І з кожним видихом спробуйте уявляти,
Не мов би,
Повітря,
Яке ви видихаєте,
Не мов би,
Проходить крізь ваші ступні і вбирається землею,
Яка знаходиться під вами.
Звичайно,
Що ми не можемо дихати нашими ступнями,
Але ми можемо собі уявити,
Як все напруження,
Яке є в нашому тілі,
Разом із нашим видихом,
Направляється в ступні і покидає тіло,
Земля,
Не мов би,
Забирає все це напруження в себе.
Ви відчуваєте трішечки більше легкості,
Трішки більше стійкості і опори.
Вам нікуди не потрібно зараз бігти,
Вам не потрібно нічого робити.
Ви знаходитеся в цьому моменті у контакті із собою.
І на наступному вдиху можна навіть дозволити собі промовити слова «Я тут»,
В подумки або в голос.
І ще раз відчути ступнями землю,
Можна попереминатися з носочка на п'яточку,
Відчути внутрішню сторону стопи,
Зовнішню сторону стопи.
Відчути це приємне тепло,
Яке створюється звичайним контактом із поверхнею,
До якої торкається ваше тіло.
І відчути,
Що земля досі знаходиться у вас під ногами,
Вона міцно вас тримає.
І спробуйте посміхнутися,
Адже така маленька пауза – це ваше рішення потурбуватись про себе,
І ви його прийняли сьогодні.
Ви – молодець,
Я вами пишаюсь.
І нехай ця внутрішня опора і вдячність собі дає вам сили і впевненості,
Щоб зробити наступний крок.
Зберігайте це відчуття заземленості,
Уважності до себе,
Щоб кожен крок був свідомим,
Був уважним,
Щоб кожен крок був у контакті із собою.
І коли будете готові,
Можна зробити ще один глибокий вдих і повний глибокий видих.
І розплющувати очі до нового дня.
Дякую вам за сьогоднішню практику і за те,
Що ви виділяєте час для себе.
Нехай спокій та впевненість відкриваються для вас сьогодні у нових справах,
У нових відкриттях про себе.
З вами була я,
Ваша Інешка.
Всім чудового,
Спокійного дня.
